Не питай чого в мене заплакані очі,
	Чого часто тікаю я в гай
	І блукаю я там до півночі -
	Не питай, не питай, не питай.
		Не питай чого сохну і в'яну як квітка,
		Бо так сильно кохаю тебе,
		Ти ж покинув мене - сиротинку
		На посміх, поговір для людей.
			Не питай, бо нічого тобі не скажу я -
			Бачив ти мої сльози і сум,
			А нещирі слова і байдужі
			Не розвіють тяжких моїх дум.