Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце по-над вечір за поля. Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля. Йшла до нього зачарована струною, Заблукала та мелодія в гаю. В край зелений журавлиною порою Я понесла своє серце скрипалю. Йшла до нього наче місячна царівна, Йшла до нього як до березня весна. І не знала, що та музика чарівна Не для мене, а для іншої луна. |